[GE_UA] GhostEVO

Вже не розумію, як жити, як спати
Нервові клітини, віднови крихкі
В своє павутиння, вліз долі чекати
Залізна фортеця, я в'язень її.
Кохання все важче до серця додати
Душа відторгає тілесні думки
Так тяжко з роками сидіти, втрачати
У колбі, як сльози, троянд лепестки.
Приємно торкатись металлу, Імпала
Чекати у двох, крізь сторінки житті
Під крилами Цесни, минаючи зорі
Літати крізь хмари та грози вночі.
Крізь місто, по селам в зеленім лісу
Дивитись навколо, комфорт у танку
Харлеєм кружляти, по мото шляху
Робить що завгодно, один раз живу!
Чекати як сонце, засяє над містом
Крізь краплі дощу, з озоновим киснем
Дім на шляху, у шафі скелети
Шукати наснагу у хобі з портретом
Присісти у вогника, слухати рок,
Який заряджає мене кожен крок
І серед яскравих та теплих думок
Я дякую Янголе, що запустив серце.
"Memento mori, memento vivere"
Церковна історія, часи війни
Цукровий череп, тату кохання
Смертельна любов, вона така файна
Роби що завгодно, ти не втечеш
Вбити тебе, я маю Честь!